Клінічний випадок складної диференціальної діагностики круглої тіні в легенях

РАДІОЛОГІЧНИЙ ВІСНИК

1(26)/2008


Клінічний випадок складної диференціальної діагностики

круглої тіні в легенях

Диференціальна діагностика одиничного круглого утвору в легенях є складним завданням, оскільки такі зміни характерні приблизно для 70 нозологічних оди ниць. Поняття "круглої" тіні є умовним: морфологічним субстратом може бути запальний інфільтрат, пухлин на тканина, казеоз, рідина тощо.

Матеріали та методи. Розглянуто клінічний випа док хвороби пацієнтки з виявленою рентгенологічно круглою тінню в легені. З анамнезу відомо, що пацієнтка віком 18 років проживає в сільській місце вості з хворою на туберкульоз бабцею, щорічно про ходить профілактичне флюорографічне обстеження, попередній рентгенконтроль (рис.1) - норма, легене вих скарг немає.

При черговому флюорографічному обстеженні ви явлені дрібні вогнищеві тіні середньої інтенсивності в S1, S2 справа на фоні лінійного посилення легеневого малюнка, а зліва в медіальній зоні прикоренево інтен сивну округлу тінь гомогенної структури з чіткими гор бистими контурами 4,5х5,0 см (рис. 2).

Попередньо в диференційний ряд виставлено: інфільтративний туберкульоз з вогнищами відсіву, ту морозна форма туберкульозу внутрішньогрудних лімфовузлів, туберкульома, кіста (бронхогенна, па разитарна), пухлина (гамартома, невринома, ін.).

Діагностичний алгоритм:

І. Вік, анамнез життя, скарги, загальні клінічні аналізи, променеві методи діагностики (поліпроекційна цифрова рентгенографія (рис. 3, 4), КТ (рис. 5), со нографія), бронхоскопія, ЕКГ, туберкулінові проби, дослідження харкотиння.

ІІ. Тесттерапія протитуберкульозними препаратами. ІІІ. Оперативне втручання. ІV. Гістологічна верифікація двома незалежними екс.

пертами.

Завдання променевої діагностики:

1. Встановлення топографії утвору: внутрішньолеге нева (частка, сегмент), позалегенева - в сере достінні, грудній стінці, плевральній порожнині чи екстраплевральному просторі.
2. Оцінка контурів тіні та оточуючого фону легеневої паренхіми, наявність "доріжки" до кореня.
3. Уточнення морфологічного субстрату (інтенсивність та структура тіні, наявність звапнень за даними денситометричних характеристик утвору по КТ).
4. Оцінка стану коренів, внутрішньо грудних лімфо вузлів, наявність плевральних змін.

5. Динаміка.

6. Виявлення патологічних змін з боку

внутрішніх ор ганів черевної порожнини, таза та ін.
Результати: описана тінь локалізується внутрішньо легенево в S6 лівої легені субплеврально, не зв'язана із судинами, спинномозковими структурами (що вик лючає ймовірність невриноми, судинної аномалії), має капсулу, з різкими чіткими хвилястими контурами, по передньому контуру вирізка (входить сегментарний бронх), неоднорідної рідинної щільності на спокійному

Рис.1. Цифрова рентгенограма при попередньому

контролі

Рис. 3. Цифрова рентгенограма у лівій бічній

проекції

Рис. 2. Цифрова рентгенограма через 1,5 року

Рис. 4. Цифрова рентгенограма у задньонахиленій

проекції

1(26)/2008 РАДІОЛОГІЧНИЙ ВІСНИК

Рис. 5. Комп'ютерна томографія органів грудної порожнини.
Стрілками вказана вирізка по передньому контуру утвору - місце входу, дихотомічного поділу сег ментарного бронха та фракції рідинного компонен ту за даними КТ денситометрії фоні легеневої паренхіми, внутрішньогрудні лімфо вузли не збільшені, бронхи не змінені (бронхоскопія), без динаміки від тесттерапії протитуберкульозними препаратами (проте вогнищеві тіні в S1, S2 справа розсмоктуються); патологічних змін з боку внутрішніх органів черевної порожнини, таза та ін. не виявлено.
Клінічні аналізи - норма.

Більше даних за рідиновмісну кісту легені

Макроскопічно - чітко відмежований закритий напружений утвір 6х6,5 см з випинаннями по лате ральному контуру, зовнішня капсула жовтого кольору товщиною 3 мм з точковими крововиливами та вклю ченнями жиру, після розтину утвір спався, витекла прозора рідина, наявна тонка внутрішня капсула біло го кольору з випинаннями, що легко відділилась, - характерно для ехінококової кісти.

Гістологічні висновки виявились суперечливими - ехінококова кіста (безтатева форма, яка не містила дочірних клітин та сколаксів) та кістозний метастаз рідкісної форми пухлини яєчника (мезанефроїдний рак). Була проведена повторна сонографія органів ма лого таза, онкогінекологічний огляд - патології не ви явлено. Після повторної гістологічної оцінки висновок ехінокової кісти підтверджено.

Діагноз: вперше діагностований туберкульоз ле

гень, вогнищевий S1, S2 справа, фаза розсмоктуван

ня, МБТ ". Ехінококова кіста S6 зліва (крайова ре зекція дата ), (рис. 6).

Висновок. Складність даного випадку полягала у дифдіагностиці круглої тіні в легенях молодої особи, що з'явилась у короткий проміжок часу, була великих розмірів, поєднувалась із вогнищевим туберкульозом легень, мала ознаки внутрішньолегеневого добро якісного рідинного утвору та суперечливі висновки гістологів. Це зумовило включення в диференційний ряд ще одної нозологічної одиниці та проведення до даткових обстежень.

Рис. 6. Крайова резекція S6 зліва. Макроскопічний

вигляд патологічного утвору

Н.В. Дереш, В.О. Беський, м. Тернопіль

РАДІОЛОГІЧНИЙ ВІСНИК 1(26)/2008

Роль лучевых методов в повышении точности диагностики патологии

височнонижнечелюстного сустава

Патология височнонижнечелюстного сустава (ВНЧС) - весьма распространенная патология, симулиру ющая заболевания других органов и систем. К сожалению, категория пациентов с патологией ВНЧС, как правило, наб людается и проходит симптоматическое лечение у врачей общей практики или врачейневрологов, которые, к сожа лению, далеко не всегда оценивают состояние ВНЧС.

Приходится сталкиваться и с тем, что данная кате гория пациентов наблюдается только врачомстома тологом (как правило, пациент при возникновении жа лоб после проведенного протезирования или лечения у стоматолога к нему же и обращается) и, конечно, в этом случае говорить о клиниконеврологическом ос мотре и обследовании пациента не приходится.

В связи с этим большое значение приобретает совме стное сотрудничество врачаневролога, отоларинголога и врачастоматолога и радиолога, т.е. включение в обяза тельный комплекс диагностического обследования паци ентов с дисфункцией ВНЧС методов лучевой диагностики.

Ниже рассматриваются два клинических случая, наглядно показывающих эффективность применения методов лучевой диагностики (рентгенографии и ультрасонографии) ВНЧС в установлении точного ди агноза при патологии челюстнолицевой области.

Первый клинический случай. Больная, 29 лет, поступила в неврологическое отделение с жалобами на боли в левой половине лица, приступообразные, стреляющего характера, усиливающиеся при жева нии. Считает себя больной около 7 дней, связывает с переохлаждением. Неврологически: болезненность точек Керера слева, болезненное открывание рта, ги перэстезия в зоне иннервации второй и третьей вето чек тройничного нерва слева. Консультация отола ринголога: без патологии. Диагноз: невралгия трой ничного нерва слева. Была проведена традиционная терапия, которая не принесла улучшения.

Рис. 1. Рентгенограмма ВНЧС. Слева определяется незначительное расширение суставной щели

После этого больной были проведены рентгено графия и ультразвуковое исследование(УЗИ) ВНЧС.
На рентгенограмме была выявлена завуалирован ность левой суставной щели и незначительное ее рас ширение (рис. 1), а при УЗИ - наличие выпота в ле вом ВНЧС (рис. 2). В результате вместо невралгии тройничного нерва был поставлен диагноз "острый артрит левого ВНЧС".

Второй клинический случай. Больная 25 лет, пе ренесла острую респираторновирусную инфекцию (ОРВИ). Через неделю после ОРВИ появились боли в ухе стреляющего характера, иррадиирующие в нижнюю челюсть, по поводу чего она обратилась к оторинола рингологу. После осмотра был поставлен диагноз "отит левого уха" и назначена местная антибактериальная те рапия. Однако после проведенного лечения улучшение не наступило. Была произведена смена местного анти бактериального препарата и назначен антибиотик per os. Но и эти действия не улучшили ситуацию.

Только после этого было принято решение обсле довать ВНЧС больной с помощью методов лучевой диагностики (рентгенологически и ультрасонографи чески). При рентгенографии патологии выявлено не было (рис. 3), а при ультразвуковом исследовании было обнаружено расширение суставной щели лево го ВНЧС и незначительное количество выпота в суста ве (рис. 4), что позволило поставить диагноз "ОРВИ, осложнившаяся острым артритом левого ВНЧС, вместо ОРВИ, осложнившаяся острым отитом".

Выводы. Таким образом, применение методов лучевой диагностики (рентгенографии и ультрасоног рафии) повышает вероятность постановки правиль ного диагноза пациентам с дисфункцией ВНЧС. Поэ тому эти методы целесообразно включить в обяза тельный комплекс диагностического обследования пациентов с патологией челюстнолицевой области.

Ю.А. Миронова, г. Симферополь

Рис. 3. Рентгенограмма ВНЧС. Видимой

патологии не определяется

Рис. 2. Сонограмма левого ВНЧС. В полости

сустава определяется наличие выпота

Рис. 4. Сонограмма левого ВНЧС. В полости сустава

определяется незначительное количество выпота


This file was created with BookDesigner program
Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
29.03.2011

Радиологический вестник

Галерея

Партнеры

partners1

partners2

 

 

aru_1partners3

spronkldultrasoundlogoaru

kldprojectid